S.P.Sitko site

Передмова редактора.

Ця книга є збіркою наукових праць професора Сергія Сітька, присвячених квантовій фізиці живого та квантовій медицині. Представлена в ній проблематика була предметом наукових досліджень останніх чотирьох десятиліть його життя. Свою докторську ступінь з фізико-математичних наук Сергій Пантелеймонович отримав 1980 року в галузі експериментальної ядерної фізики. Саме ерудиція фізика дозволила йому розгледіти початки цих нових наукових напрямів у надзвичайній резонансній реакції людського організму на вплив електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону, яку він експериментально досліджував, відштовхуючись від випадкової знахідки одеських лікарів. Не має сенсу переповідати тут історію відкриття, оскільки вона дуже жваво і точно викладена у спогадах самого професора, написаних 2006 року до 20-річчя очолюваного ним науково-дослідницького центру «Відгук». Ви знайдете їх у додатку, як і відомості про міжнародні та вітчизняні відзнаки заслуг Сергія Сітька і копії його патентів на винаходи (українського, американського, китайського та російського).

Науковій бік справи викладено у статтях, що увійшли в розділ 3 «Емпіричне та теоретичне підґрунтя створення фізики живого». Як і у всіх інших розділах, хронологічно статті розташовані від більш пізніх років до більш ранніх. В цьому розділі вміщені статі, надруковані у «Journal of Biological Physics», в «Доповідях АН УРСР» та у «Докладах АН СССР». В 1993 році під редакцією професора Сітька НДЦ «Відгук» розпочав видання власного журналу «Фізика живого» (“Physics of the Alive”). Нова українська держава тоді ще не приєдналась до міжнародної системи присвоєння журналам індексу ISSN, і я сама отримала його для нового журналу в 1994 році у відповідній міжнародній інстанції у Парижі, привезши туди перший номер (дорогою з Нансі, де проходив Пуанкаре-конгрес, у філософській секції якого я брала участь). У всіх інших розділах книги вміщені статті, що здебільшого видавались у цьому журналі, до редакційних рад якого входили визначні спеціалісти з тих галузей, які об'єднують фізика живого та квантова медицина – фізики, біофізики, біологи та медики.

Я згрупувала статті по 5 розділах. До розділу 1 Концептуальні основи фізики живого» має сенс звернутися як раз для прояснення самої концепції, особливо тим, хто не дружить з математикою. Формули в цих статтях, звичайно є, але суть справи зрозуміла і без них. Принципові положення фізики живого використовуються в контексті обговорення різних проблем біології, фізики, медицини. Серед них реалізація ґеному при формуванні живого організму, існування живого як четвертого рівня структурної організації матерії (після ядер, атомів та молекул), відмінність живого від неживого, цілісність живого як результат самоорганізації, квантово-механічна основа багатоманітної диференційної стійкості живого. Наприкінці статті 2005 року, присвяченій останній темі, Сергій Пантелеймонович формулює основні напрямки подальших досліджень в галузі фізики живого.

Розділ 2 «Теоретичні аспекти квантової фізики живого» призначений для тих, хто цікавиться як раз нюансами теоретизування в цій галузі та їх зв'язком з теоретичними основами синергетики і квантової механіки, об'єднання яких і складає підґрунтя фізики живого.

Розділ 4 «Емпіричне свідчення на користь основ фізики живого» повністю присвячений детектуванню нерівноважного нетеплового випромінення живих організмів, що є свідченням існування в них когерентного електромагнітного поля міліметрового діапазону. Це поле виробляється і використовується організмами як основа їх життєдіяльності в якості цілісних квантово-механічних систем. Воно здебільшого не призначене для випромінювання назовні. Але як і будь-які системи, що засновані на використанні електромагнітних хвиль, живі організми частину енергії все ж назовні видають («фонять», як виражаються інженери – радіотехніки). Саме це слабке за енергією випромінювання і було зафіксоване надзвичайно чутливими приладами, за допомогою яких інженери «Відгуку» налагоджували та перевіряли генератори мікрохвильового випромінювання, якими користувались медики, що працювали методами технологій квантової медицини.

Розділ 5 «Квантова медицина, заснована на фізиці живого» з повною відповідністю до своєї назви включає статті про фізику живого як теоретичну основу квантової медицини, про розуміння хвороби і лікування с точки зору квантової медицини. Крім того я залучила статті, написані професором Сітько разом з медиками про перебіг лікування конкретних хвороб та про успішність такого лікування порівняно з іншими традиційними методиками.

В усіх розділах статті представлені в оригіналі, тими мовами, якими вони були написані. Якщо вихідна публікація здійснювалась різними мовами (англійською, українською, російською), то в розділах наведені вони всі. Статті можна читати незалежно одну від одної, оскільки основні ідеї та аргументи в них можуть повторюватись. Тому не слід засмучуватись тим, хто не володіє якоюсь з цих трьох мов – ви отримаєте уявлення про фізику живого і квантову медицину все одно.

Електронне видання книги забезпечене внутрішніми гіперпосиланнями. У додатку містяться також відео та фотоматеріали про непересічну особистість професора Сергія Пантелеймоновича Сітька, засадничого фізики живого та квантової медицини.

Редактор Ірина Добронравова,

доктор філософських наук, професор,

>завідувачка кафедри філософії та методології науки

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка.

Головна Книжка Про нього Наукові роботи Квантова медицина Відзнаки Патенти Відгук Фільми Посилання Контакти Роботи колег Світлини Надіслати листа	Передмова редактора. Ця книга є збіркою наукових праць професора Сергія Сітька, присвячених квантовій фізиці живого та квантовій медицині. Представлена в ній проблематика була предметом наукових досліджень останніх чотирьох десятиліть його життя. Свою докторську ступінь з фізико-математичних наук Сергій Пантелеймонович отримав 1980 року в галузі експериментальної ядерної фізики. Саме ерудиція фізика дозволила йому розгледіти початки цих нових наукових напрямів у надзвичайній резонансній реакції людського організму на вплив електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону, яку він експериментально досліджував, відштовхуючись від випадкової знахідки одеських лікарів. Не має сенсу переповідати тут історію відкриття, оскільки вона дуже жваво і точно викладена у спогадах самого професора, написаних 2006 року до 20-річчя очолюваного ним науково-дослідницького центру «Відгук». Ви знайдете їх у додатку, як і відомості про міжнародні та вітчизняні відзнаки заслуг Сергія Сітька і копії його патентів на винаходи (українського, американського, китайського та російського). Науковій бік справи викладено у статтях, що увійшли в розділ 3 «Емпіричне та теоретичне підґрунтя створення фізики живого». Як і у всіх інших розділах, хронологічно статті розташовані від більш пізніх років до більш ранніх. В цьому розділі вміщені статі, надруковані у «Journal of Biological Physics», в «Доповідях АН УРСР» та у «Докладах АН СССР». В 1993 році під редакцією професора Сітька НДЦ «Відгук» розпочав видання власного журналу «Фізика живого» (“Physics of the Alive”). Нова українська держава тоді ще не приєдналась до міжнародної системи присвоєння журналам індексу ISSN, і я сама отримала його для нового журналу в 1994 році у відповідній міжнародній інстанції у Парижі, привезши туди перший номер (дорогою з Нансі, де проходив Пуанкаре-конгрес, у філософській секції якого я брала участь). У всіх інших розділах книги вміщені статті, що здебільшого видавались у цьому журналі, до редакційних рад якого входили визначні спеціалісти з тих галузей, які об'єднують фізика живого та квантова медицина – фізики, біофізики, біологи та медики. Я згрупувала статті по 5 розділах. До розділу 1 Концептуальні основи фізики живого» має сенс звернутися як раз для прояснення самої концепції, особливо тим, хто не дружить з математикою. Формули в цих статтях, звичайно є, але суть справи зрозуміла і без них. Принципові положення фізики живого використовуються в контексті обговорення різних проблем біології, фізики, медицини. Серед них реалізація ґеному при формуванні живого організму, існування живого як четвертого рівня структурної організації матерії (після ядер, атомів та молекул), відмінність живого від неживого, цілісність живого як результат самоорганізації, квантово-механічна основа багатоманітної диференційної стійкості живого. Наприкінці статті 2005 року, присвяченій останній темі, Сергій Пантелеймонович формулює основні напрямки подальших досліджень в галузі фізики живого. Розділ 2 «Теоретичні аспекти квантової фізики живого» призначений для тих, хто цікавиться як раз нюансами теоретизування в цій галузі та їх зв'язком з теоретичними основами синергетики і квантової механіки, об'єднання яких і складає підґрунтя фізики живого. Розділ 4 «Емпіричне свідчення на користь основ фізики живого» повністю присвячений детектуванню нерівноважного нетеплового випромінення живих організмів, що є свідченням існування в них когерентного електромагнітного поля міліметрового діапазону. Це поле виробляється і використовується організмами як основа їх життєдіяльності в якості цілісних квантово-механічних систем. Воно здебільшого не призначене для випромінювання назовні. Але як і будь-які системи, що засновані на використанні електромагнітних хвиль, живі організми частину енергії все ж назовні видають («фонять», як виражаються інженери – радіотехніки). Саме це слабке за енергією випромінювання і було зафіксоване надзвичайно чутливими приладами, за допомогою яких інженери «Відгуку» налагоджували та перевіряли генератори мікрохвильового випромінювання, якими користувались медики, що працювали методами технологій квантової медицини. Розділ 5 «Квантова медицина, заснована на фізиці живого» з повною відповідністю до своєї назви включає статті про фізику живого як теоретичну основу квантової медицини, про розуміння хвороби і лікування с точки зору квантової медицини. Крім того я залучила статті, написані професором Сітько разом з медиками про перебіг лікування конкретних хвороб та про успішність такого лікування порівняно з іншими традиційними методиками. В усіх розділах статті представлені в оригіналі, тими мовами, якими вони були написані. Якщо вихідна публікація здійснювалась різними мовами (англійською, українською, російською), то в розділах наведені вони всі. Статті можна читати незалежно одну від одної, оскільки основні ідеї та аргументи в них можуть повторюватись. Тому не слід засмучуватись тим, хто не володіє якоюсь з цих трьох мов – ви отримаєте уявлення про фізику живого і квантову медицину все одно. Електронне видання книги забезпечене внутрішніми гіперпосиланнями. У додатку містяться також відео та фотоматеріали про непересічну особистість професора Сергія Пантелеймоновича Сітька, засадничого фізики живого та квантової медицини. Редактор Ірина Добронравова, доктор філософських наук, професор, >завідувачка кафедри філософії та методології науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Професор Сергій Сітько